Одним гарним літнім ранком вирішили Ява та Павлуша прогулятися селом. Дорогою вони посварилися, і Павлуша згарячу дав ляпаса Яві. Хлопчик у відповідь не проронив жодного слова, тільки написав на пильній дорозі "Сьогодні мій найкращий друг мене вдарив". Але раптом промчалася машина, і весь надпис зник, нібито його тут і не було.
Незабаром хлопці дійшли до річки. Вони вирішили поплавати у спекотний день. Як раптом Ява почав тонути. Але на допомогу прийшов Павлуша і витяг друга на берег.коли Ява прийшов до тями, він висік на камені “Сьогодні мій найкращий друг врятував мені життя". Тоді Павлуша запитав його:" Коли я тебе образив, ти написав на піску, а зараз пишеш на камені. Чому? " І друг відповів:" Коли нас ображають, краще написати про це на піску, щоб згадка про це швидше зникла. Але коли нам роблять щось хороше, про це слід написати на камені, щоб ніщо не могло стерти цю згадку з нашої пам'яті. Треба навчитися писати образи на піску, а вдячність - викарбовувати на камені. І тоді в житті буде більше радості та щастя.
Немає коментарів:
Дописати коментар